Першого разу
цукор в Гадячі продавали у вівторок 15 вересня. Оголошення були розвішані по
всьому місту.Покупці прийшли до базару,
вишикувались в чергу. Продавці грамотно організували торгівлю. Одна людина
збирала гроші і видавала чеки, другі – розважували цукор по 10 кілограмів,
треті – забирали чеки і допомагали покупцям засипати цукор в пакети. Наступного
разу було повідомлено, що цукор продаватимуть в четвер. Вже о восьмій ранку на центральному
базарі вишикувалась довжелезна черга. – Я о третій встала і вийшла на вулицю. Я
тут поруч живу, - розповідає жінка , яка стоїть в черзі серед перших. Дивлюсь,
машина на базарі стоїть. Я злякалась, не стала підходить. Може там закохані
які, або наркомани. Вийшла ще через годину вже з фонаріком. Посвітила їм, а
вони фарами мигають. Я підійшла, зайняла очередь. То вже восьмою була.
Люди в черзі радіють, що дешевий цукор, що
варення наварять. Обмінюються рецептами. О дев’ятій в двір базару заїжджає
велика вантажнасиня машина з цукром і
мікроавтобус з продавцями. Поки вони
вивантажують столи, стільці і ваги черга в п’ять – шість рядів біжить до машини. Поступово людей біля вагів все
більшає і вже не зрозуміло, чия черга купувати. Один міліціонер не може нічого
вдіяти. Натовп все більше давить на столи, на яких лежить напакований цукор.
Чоловік в синьому светрі голосно говорить по телефону, а потім каже жінці, що
цукор продають ще в одному місці Гадяча – на ринку «Орбіта». Частина тих, хто
стоїть в кінці черги і має транспорт,сідають в машини і їдуть туди. На
місці події приїздитьмер Гадяча Тетяна
Савченко. Вона намагається заспокоїти народ і поставити всіх в один рядок. –
Люди добрі, - звертається мер. Цукру вистачить на всіх. Тут 10 тон. Станьте в
одну чергу.
Та натовп на її прохання
не зважає, тільки тісніше змикає ряди. Мер уходить. Через кілька хвилин на
базаріз’являютьсяшість міліціонерів. Вони теж намагаються
заспокоїти натовп. Нарешті продавці не витримують, перестають торгувати,
грузять на машину стільці, столи і пояснюють, що в таких умовах вони працювати
не будуть і в Гадяч більше не приїдуть. Черга починає розходитись. В цей час
якась жінкакричить: «Виходьте з базару
і становитесь в нову чергу. А продавці хай залишаються на ринку». Люди виходять
за паркан. Починається лайка, бо частина становиться в стару чергу, інші –
утворюють нову.Ворота ринку закриті. Через
хвірточку покупців по п’ятеропропускають
міліціонери.Біля воріт утворюється
давка. Люди через паркан дивляться на те, якщасливчики отоварюються цукром. Постійно телефонують тим, хто на іншому
ринку. Дехто зайняв чергуна обох
ринках. Тож турбуються, щоб встигнути і там і тут. З того ринку новини різні,
токажуть, що там нікого нема, то, що
там теж натовп, але ладу більше. – Он мій син каже, що касір там пішла на
відпочинок. Там взагалі черга стала. Мабуть вже тут будемо стояти, - каже літня
жінка.
Тільки трохи заспокоїлись, знову загули. Побачили, що продавці почали
збиратися, а цукор ще є. З’ясувалося , що продавцям сонце напекло, вони
переїздять під дерева за кіосками. Покупці їх тепер не бачать. Міліціонери
починають пропускати десятками, згодом двадцятками. – Тут в основному вже
залишились ті, що не перший раз беруть, вони спокійніші, - пояснює міліціянт. –
Я з села приїхала, каже молода дівчина. Нам же туди нічого не привезуть, так
надо хоч більше взяти. З другого місця продажу звістка, що цукор скінчився.
Черга побільшала. Нарешті підхожу до прилавка. Даю 50 гривен. Здача - 10. Лаятися за недодані 20 копійок немає сил.
Добре, що хоч чергу вистояла. Те ж саме отримують і інші. – Ето ж сколько они
за один рейс зарабативают, если каждому не додать?- обчислює сімейна пара,
сідаючі до синього «Москвича»? З-за кіоску виходить міліціонер і піднімає
схрещені руки. 10 тон продано. Люди розходяться.