30 вересня загинула 10 річна учениця Гадяцької  спеціалізованої школи  №3 Настя Біднюк. – Вранці я сам бачив її на перерві,-  каже директор школи Василь Сиротюк. Весела була.  Після уроків Настя пішла додому. Дівчинка чекала на маму, що пішла на батьківські збори. Дзвонила подружці, питала про домашнє завдання з англійської. Коли 44 річна Лариса повернулась додому, то побачила, що донька висить в кімнаті на поясі з плащу, зав’язаному на трубі. Мати визвала міліцію. Сама потім попала до лікарні. Колектив школи збирав гроші на поховання,  вчителі допомагали, як могли.  Траурна процесія йшла містом. Було дуже багато людей. Батьки, брат, родичі, вчителі,сусіди, батьки школярів.  Настині батьки  звернулись до Єпископа Полтавського. З його благословення дівчинку було поховано за християнським звичаєм. – Смерть не насильницька. Це ж нещасний випадок, - пояснює настоятель церкви Святого Михайла Українського патріархату  отець Ростислав, що проводив поховання.

Поминали дівчинку в шкільній їдальні.

Настя жила з мамою. Мама останнім часом хворіла.  – Її мама дуже балувала. У неї було все найкраще. Телефон гарний був. Вона оточувала доньку увагою, комфортом.  Батько хоч з ними і не жив, але Настю дуже любив. Забезпечував, - каже двоюрідна сестра дівчинки Дарина.

 – Настя була активістка,  брала участь в художній самодіяльності. Навчалась добре. Та на батьківських зборах про успішність дітей класний керівник не говорила. Ніяких причин, щоб піти з життя у дитини не було,  - говорить директор школи. Класний керівник біля них що квочка біля курчат була.

-         Ми з нею дружили, - розповідають четверо дівчат сьомого класу, що стоять метрів за 150 від могили.  Нам вчителі наказали на похорони не йти. Вони за нас бояться, тому дітям сказали не приходити.  А то ще Настя буде снитись вночі. А ми всьорівно прийшли. Ось ждемо, поки всі від могили розійдуться, щоб попрощатися з Настею. Ми з нею дружили. Вона в класі найменша була,  її любили. Це нещасний випадок. Кажуть, що вона часто на цій шворці качалась. Вона не думала вмирати. Весела завжди була. Це випадково вона зачепилась.

Копачі уходять від могили. Дівчата несміливо підходять, читають надписи на вінках, розглядають вінки і квіти. 

Настя жила з мамою. Батько з ними не жив, але дівчинку дуже любив. 40 річний Сергій працює на Півночі. Коли приїздив Гадяч завжди спілкувався з донькою. Давав гроші. Є ще у дівчинки і дорослий брат Антон, що навчається в університеті ім. Драгоманова  в Києві.  

В свідоцтві про смерть написано, що  смерть наступила від механічної асфіксії (удушшя) при здавлені органів шиї при повішанні.  В порушенні кримінальної справи відмовлено за відсутністю ознаку злочину.