Родина Людмили Рудич з Венеславовки Гадяцького району витрачає на дрова в рік  понад півтори тисячі гривен. Але це, якщо повезе, що ці дрова можна буде купити. – Мені знайома каже, як на звалищі хтось викине дрова, то ми всі ідемо і бігом забираємо. Це нас і рятує від холоду. На вугілля  трохи 80 - ти річний батько давав гроші. А тепер тонна коштує 1400, а ще й везти з Гадяча, - каже Людмила Володимирівна. Дав голова в тому році 8 повалених дерев, так на них вся дитяча допомога пішла. Шукаємо , де буран посадку поваляв, бо лісники з лісу гонять.  Рудичі купили в селі конячку. Діти робили на городах, сиділи на одній кукурудзі, мололи її і їли,  поки виплатили за неї, - продовжує мати. Будинок жилою площею 35 квадратних метрів  родина купила в колгоспі. Їх таких три поруч.  Один вже порожній. Вони робились без підсипки і утеплення, підлога лежить на землі. Звідти їде сирість і холод. Тепло, поки топиться. Знизу все інеєм береться.  – Як ви тут живете, сирістю в хаті воняє, - обурювались працівники санстанції. Парового опалення в домі немає, топлять грубою.

За 4 метри від будинку родини Людмили Рудич у  Венеславовці  проходить центральна труба сільського  газопроводу. Його  проводили два роки тому за рахунок коштів членів кооперативу, трохи допомагала держава. Людмила Володимирівна не могла брати участь в кооперативі, бо разом з чоловіком вони виховують вісім дітей.  Старша дочка Аліна живе в Києві, а семеро – разом з батьками. Володимир, Роман, Марина  навчаються в ліцеї села Веприк, Віктор, Іван, Наталя, Богдан – школярі. 15 річного Івана оформляють на групу інвалідності.  Батько родини не працює, бо після отриманих раніш опіків не має здоров’я.  44- річна Людмила Володимирівна  працювала в колгоспі, зараз оформилась на пенсію, як багатодітна мати.  Пенсію ще не отримала. Живуть на  соціальну допомогу 1450 гривен ( бо враховують пай) та дитячу стипендію. – Нам не багато й треба, - бідкається мати. Допомогти провести ті 4 метри труби до хати,  підключити газ в грубу, та заплатити  нашу частину в кооператив. Держава дає допомогу раз на рік 100 гривен на всіх. Куди я тільки не зверталась, - каже Рудич. Навіть в організацію по правах людини, - все на район вертається.