47 -річнийФаміл
Мамедов із села Середняки Гадяцького району обробляє
60 гектарів землі.47 з них він бере
воренду у селян, остача – його родини.
Поруч збудинком фермера стоїть зернозбиральний комбайн, два трактори,
сірі «Жигулі». У дворі є корова,свині,сотня гусей, бройлери, качки. У дитинстві у його батьків були3 корови, барани. Землеробства не знав,вивчив в сільгосптехнікумі, після закінчення якого має спеціальність
зоотехніка.Багато читає, спілкується з
іншими підприємцями. - 10 років займаюся землею, каже Мамедов. Спочатку не було нічого. Землі тільки 5
гектарів, техніку наймав. Згодом зібрався на трактор «ЮМЗ-6».Через рік добавив 16 гектарів землі. Ще через
рік люди з сусідньої Венеславовкипопросили, щоб забрав40 га їх
паїв, які 5 років стояли в бур’янахбезпосівів. – Забери хоч як, хай
буде, що буде, благали люди, - каже Фаміл. Спочатку на цих землях врожаю не
брав, поки гербіцидами бур’яни вивів, - згадує підприємець. Ліквідатор колгоспурозпродував техніку. Тоді Мамедовпридбав другого трактора « МТЗ-80». Потім
друг допоміг, позичив гроші, товдалоськупити комбайна «Нива СК-5». Поступово
розширював виробництво.В Гадячі купив
олійницю, в Зінькові – млин.
На землівирощуєозимину, ячмінь, гречку,
просо, соняшник.Цього рокузібрав 30 тон проса, 50 -пшениці. Врожайність – середня по району. Частково
зібране продав, залишки лежать в
приміщенні колишнього магазину, якийфермер купив у місцевого сільпо в 2003 році і переобладнав під
склад.Для людей села дуже зручно, що
можна перемолоти зерно на мінімлині
господаря, заплативши3 гривниза переробку 50 кілограмів ічекаючи всього 3 - 4 хвилини.Там же знаходиться і міні олійниця, на виході
якої стоять потужні електричні фільтри. Олія витікає смачна, світла, прозора.
Свою продукцію Фаміл продаєодносельцям,
також торгує олією і зерном на базарахв
Гадячі і Червонозаводському. Відро
макухи коштує 5 гривен, літр олії- 8. Під
час сільгоспробіт наймає двохпомічників. Платить їм продукцією. Людям за користування землею 3, 35 га
(1 пай) платить тону зерна, або, за їх
бажанням, дає цукор, олію, гроші.
У 1986 році
приїхав працювати в сусіднє село Ветхалівкухлопець з Азербайджану.Бригада
займалась будівництвом. Працівники отримували гарні гроші.Фамілносив їхдо ощадкаси. Тамі познайомився з Наталією, яка працювала
контролером.Після того не став він
вертатися до батьків, двох братів,двох
сестер. За 20 років, що живе в Середняках, братів з Азербайджану Фаміл зустрічав двічі ще
на початку дев’яностих. - Тоді їм Україна не дуже сподобалась. Там і зараз
краще живуть. Кризи в них немає, долар не збільшився,- каже Фаміл.
Півтори роки тому
їздили родиною на весілля до Азербайджану. – Звідти привезли рецепт смачної юшки. Я не
знаю, як вона називається, - пояснює дружина Наталія, подаючи на стіл
незвичайну страву з птиці.В родині
святкують і мусульманські і християнські свята. – Язавжди батюшку до церкви на Пасхуприводжу, - хвалиться підприємець. До церкви не заходить.Їздить до мечеті в Полтаву.Знайомий з муллою. На опалення мечеті дав 100
гривен.Фаміл є замісником Голови Регіональної
організаціїазербайджанців України.
Їздить на конгреси. Коли є проблеми в азербайджанській спільноті, визивають
Фаміла, щоб заспокоїти та розмірити.
Фаміл є депутатом
райради, допомагає односельцям. – Як Наташі пощастило. Та й нам з ним теж,-
каже 87 річна Пелагея Кислякова. Дружина і 20 – тирічна дочка Таміла допомагають батькові.Вантажать зерно, перевертають під час
сушіння, готуютьїжу для найманих
працівників. Їхгодують безкоштовно
тричі в день, навіть 100 грамів наливають.
-Я не
складаю гроші, заробив - щось купив, -всміхаєтьсяМамедов.Летом работаю, зимой отдихаю. Земельні площі
Фамілрозширювати не планує, нікуди, все
зайнято. А ось виробництво розширюватиме , якщобуде все за планом.