Коли заїжджаєте по селу Сари Гадяцького району не можливо не звернути увагу на незвичайний паркан біля будинку Мостових. Між стовпчиками з червоної цегли розташовані картини.

- Треба  ж щось залишати після себе , - каже господар дому.

54 річний Микола Іванович Мостовий  приватний підприємець. Має  кузню,  млин і хлібопекарню. Досліджує коріння  своєї родини, пращурами якої були козаки. Це родовий маєток. Будинок побудовано в 1917 році. На паркані розташовано 5 фрагментів. Кожен присвячено комусь з родини. На першому - мати  Віра Олександрівна сидить на лавці поруч з відчиненою у двір хвірткою. Біля ніг – відро. Відпочиває після того, як подоїла корову, яка пасеться неподалік.

Друга картина розповідає про батька Івана Івановича Мостового, що іде за плугом. Поруч бігають зозулясті курки і півень. Вдалині хата і клуня.

 На  третьому  фрагменті - дід  Олександр Олександрович Кононенко, що   повернувся з війни на одній нозі, працював в колгоспі, помер в 1964 році. Він був пасічником. Бджоляр роздивляється рамку з медом. Поруч два вулики.

Четверта картина присвячена брату Олексію. Він військовий, директор Луганського авіаційного заводу. Олексія Івановича зображено в військовій формі. Навіть зірочки на пагонах видно. Поруч літак.

На п’ятому фрагменті  - сам господар іде  возом до млина, якого видно неподалік.

На всіх картинах квіти, рослини, хмаринки.

Це диво було викуване на власній кузні господаря. Робився витвір мистецтва протягом року.

Микола Іванович має поетичну душу. Біля паркану навіть великого гарного гарбуза виклав. Двадцять років працював на Колимі механіком, начальником пристані. Коли розпався Радянський Союз, родина повернулась до Сар. Має дружину,   трьох дочок: Катерину, Віру, Надію. – Жаль, що всі дівчата, нікому справу передати, - каже Микола Іванович.