З початку року в селі Хітці Гадяцького району спалено  три копиці сіна.  В ніч  16 квітня  згоріло 3 тони минулорічного  сіна,  21 червня - 3 тони, і 31 вересня 4 тони – цьогорічного  першого і другого укосу. Остання копиця, що біля річки,   була довжиною 15 метрів,  висотою  до трьох метрів. Господар драбину ставив, щоб доробити. Палії чекали, поки він  повністю закінчить скиртування, закриє плівкою, обкладе з боків колодами. Вибирали тільки якісне сіно.  В садку копицю, що до половини  з щириці і буряну,  не зачепили. Микола Васильович не  тримає ніякої худоби. Готував сіно на продаж. Косив траву між деревами свого саду і понад річкою, де  розкорчував місцину з лопухів під посадку дерев  на  прибережній  смузі  річки Грунь.    Сіно в селі коштує  по 1,5 гривен за кілограм. Крат  продає по гривні. - Я з людей не деру. У мене вже були покупці, люди шукали транспорт, щоб забрати, - бідкається 58  річний Микола Васильович. Мені міліція каже, що я сам собі сіно палю. Так воно ж не застраховане, чого б я його палив.

Рік тому садівник  посадив над річкою 75 берізок. Наступного дня залишилось 4 . Спочатку він  вирішив, що собі забрали, то каже,що хай би й було. Але згодом побачив ті берізки зламаними  в очереті.

Микола Васильович постійно добивається правди для селян. Веде боротьбу з місцевим фермером  Василем Корнієнком, який продає пісок, що бере біля кладовища. Люди обурюються, що скоро вже до  покійників дістане.   Машина піску коштує 550 гривень.

 10 років воював за закриття  птахоферм елеватора і СТОВ « Нива».  Їх загороді для качок і гусей були розташовані в річці.  Протягом літа там цвіла вода, а у дітей  після купання боліли вуха, навіть до лікарні доходило. Ферми закрили минулого року.

Пише в усі інстанції, щоб не згортали сміття з районного сміттєзвалища, що в Хітцях, в піщаний кар’єр. Бо як буде велика повінь, то відходи попливуть у Псел, а  з нього в Дніпро.

Вимагає від нафтовиків, які на горі над Хітцями  мають нафтопромисел, щоб провели водогін в Хітці з Гадяча. Вода в селі не   придатна   для споживання.

Неодноразово звертався в  районну прокуратуру, щоб не давали пиляти ліс навколо села. Місцевий фермер вирубує липи, клени, дуби, акації, що ростуть на горі між  Підварком ( район Гадяча) і Хітцями.  Їх  садили лісники і школярі,  коли Микола був ще учнем для укріплення  насипу колишньої залізниці.

 Років   5 тому  писав Крат в обласній газеті, що  після  того, як згорів дах на будинку клубу, приміщення хочуть розбрати, бо  воно  з мореного дубу, а бібліотеку перевести  до сусіднього села. Зараз книги знаходяться у відремонтованій бібліотеці. Воює Крат за дороги по Хітцях, освітлення всіх вулиць села.  

-         Він правдива людина,  обов’язково в усе вмішується. Кажу йому, Коля, воно тобі нужно?  А він відповідає, а хто, якщо не я, - говорить Раїса Капуста. У  нього і батько був таким з загостреним почуттям справедливості. Я не знаю, хто це робить, але  його люди дуже підтримують.

Двічі  бачив полум’я  підпаленого  сіна  Іван Мироненко.  Він якраз сторожував на фермі. Каже, починало горіти о пів одинадцятої. А палять мабуть за те, що пише  та в газетах печатає.

- Він людина просто скандальна. Всіх займає, на  всіх пише, - розповідає  сусідка Крата Тетяна Нуковоз. Я лежала в лікарні, а він сказав, що сусіди спалили.  Я того сіна взагалі не бачила, Бог йому суддя.

 Не дуже ладить Микола  Васильович і з  сільським головою, бо  інколи обуреним його діями.

- Ніякої копиці в 15 метрів довжиною в нього не було, - заперечує сільський голова Анатолій   Живогляд. Там метри 3- 4 було. Такі тільки в колгоспі бувають. А людина він  специфічна.  Всюди  пише на різні теми. Комусь він перейшов дорогу , щоб мстилися.  Є  в його писаннях і правда і багато чого не потрібного. Ми були там на місті, бачили згарище.

Миколі Крату спалили  сіна на  10 тисяч гривень.

Жителька села 54 річна Софія  підтримує Крата. Каже, що він грамотний, а люди йому завидують. – Крат колись мав великий бізнес, він усі закони знає. Він воював за дороги і смітник. То я  теж за це воюю, повністю його підтримую. Звалище  як запалять, то ніяк жити. А він справедливий чоловік, його не правильно  розуміють. Він трудяга, як людина він не поганий. А сусідка поруч дуже агресивна, продає самогонку відрами.

  Щоб  хоч щось  взнати про палія,  Крат звернувся до гадяцької  ворожки Людмили. Як тільки він зайшов, вона  подивилась і промовила, що палять тобі 2 жінки і 2 чоловіка, бо ти багатий. Крат заперечив, бо і нього одна пенсія, та ворожка  не дала з нею сперечатись.  - Ти їх не знаєш.  Це замовлення. Вони приїздять на машині, палить руда жінка «під мухою».  А замовляє  чорнявий худий чоловік  твого росту, інвалід з лисиною на голові. Другий замовник  твого росту, тільки  товщий, - пояснює.

Міліція проводить розслідування,  слідчий каже, що за  підпал можна отримати до 5 років.

Микола Васильович народився в Хітцях. Після армії  працював  монтажником на АЄС на Кольському півострові  та в Араратській долині.  З армії привіз собі дружину Розу. Мали з нею трьох дочок  Мелану, Альбіну, Ірму. Розповідає, що коли женився збрехав жінці, що має машину. Потім прихав до Гадяча швидко на неї заробив. Організував один з перший кооперативів в Гадячі. Тоді він  купив для  школи села Броварки 60 м’ячів, 70 пар лиж,  учительські столи, телефони, посуд,  постійно купував продукти харчування.

 В 1991 році  на рахунку його фірми «Поиск» був мільйон рублів, в той час, як   Гадяцький завод  залізо – бетонних виробів мав 700 тисяч. За словами Крата, він не захотів брати на роботу до себе  родичів представників влади. Кооператив зробили банкротом  в результаті  низки перевірок – написали штраф 1,5 мільйони. Після оскаржень  і аудиторських перевірок виявилось, що  дії податкової  були неправомірними.   Рішення про закриття немає і досі, але кооператив роботу не відновив. Крат вийшов на пенсію, розкорчував 90 соток  колишнього асфальтного заводу,  посадив на ньому понад 2 тисячі плодових дерев. Зараз проживає  один.