Адже ще за радянських часів вона була єдиною
подібною на весь Союз. Та й сьогодні школа бджільництва, як її називають в
народі, єдина на Україні. Тож і навчатися сюди приїздять не лише зі всіх
куточків Полтавщини, а й з Луганської, Хмельницької, Сумської, Харківської та
інших областей нашої країни.
У школі, яка має
перший рівень акредитації (прирівняна до училища), окрім власне бджолярів, а
точніше пасічників, навчають також садівників, овочівників та лісівників. Є
ліцензії на навчання спеціалістів з квітникарства та грибникарства. Та на даний
час навчання за цими спеціальностями не ведеться.
Директор школи,
бджоляр-практик з багаторічним стажем роботи, магістр-дослідник технологій
переробки продуктів бджільництва, Голова спілки пасічників Полтавщини Наталія
Сенчук, повідомила, що в цьому році у школі навчаються 150 учнів. І своїми
учнями школа теж унікальна. Адже має змогу давати знання бажаючим з 15 років. А
ось верхньої вікової межі фактично немає.
Тож найстаршою
жінкою – ученицею школи є Ольга Григорівна Борисенко(на фото), якій цього року
минає 67 років. Пані Ольга має 5 соток городу, дуже полюбляє на ньому поратися.
Тож вирішила опанувати спеціальність овочівника, аби отримувати ще кращі
врожаї. До речі Ольга Григорівна фактично все своє життя пропрацювала у
місцевому будинку культури. Вона гарно співає, полюбляє жартувати та є цікавим
співрозмовником. То ж просто не любить сидіти склавши руки вдома і сумувати.
Натомість є активним учасником шкільного позаурочного життя.
Спеціальність
пасічників опановує відразу кілька учнів-чоловіків вік яких теж наближається до
ювілейної цифри 70. Всі вони пасічники-практики, і прийшли навчатися аби
працювати з бджолами «по науці».
На запитання, з
ким легше та з ким цікавіше працювати, з молоддю, а чи з учнями старшого
покоління, директорка закладу говорить, що цікаво зі всіма: молодь більш
активна, допитлива, а старше покоління інколи може щось підказати зі своєї
власної практики. Та й молодь, у присутності старшого покоління, поводить себе
краще, і до знань тягнеться сильніше.
До речі, учні
школи отримують стипендію, розмір якої на пряму залежить від відвідування та
успішності навчання. Тож вчитися добре є додатковий стимул.
Наступного року
Гадяцька однорічна сільськогосподарська школа відмічатиме свій 80-тирічний ювілей.
Достатньо хоча б раз відвідати заклад, щоб зрозуміти – майбутнє у закладу є. І
то неабияке.
Андрій Суіменко
|