|
Сьогодні
Україну сковує тотальна недовіра, важко відшукати будь-яку сферу суспільного
життя, де б не було всеруйнуючої недовіри.
І хто б які гасла не проголошував – вони розбиваються об бетонну стіну
народної недовіри, бо все, що робилося на протязі 20-и років існування нашої
влади, все робилося і робиться
сьогодні з єдиною метою – власного
збагачення можновладців під гучні гасла захисту народу. Давайте згадаємо
найголовніші з них : «Український
вибір», «10 кроків назустріч людям»,
«Бандитам тюрми», «Багаті поділяться з бідними», «Україна для людей» та
інші. І кожний із наступних Президентів по своєму рецепту відпускав чергові
обіцянки народу, якщо не «вже сьогодні»
то , принаймні, в ближньому
майбутньому ощасливити його, швидко
вивести країну із кризи.
Нині в державі спостерігається економічна і соціальна криза і вона в
близькому майбутньому не закінчиться, бо при нинішньому галопуючому росту цін на газ, комунальні послуги, продукти
повсякденного споживання у нас присутня і постійно збільшується головна криза –
криза платіжної спроможності. Бо скільки
б і чого не випускало наше виробництво в будь-яких галузях, скільки б і
яких товарів не завозили – більшість населення не спроможне це купити , бо
сьогодні за межею бідності перебуває 70%
населення.
Але найнебезпечніша сьогодні – криза духовна. Я наведу витяги з плану знищення радянського
народу ( а після успішного розвалу СРСР і бувших народів Союзу), озвученого колишнім
Держсекретарем США Алленом Даллесом ще в
1945 році, коли сьогоднішнього молодого покоління ще не було й в помині, але
яке сьогоднішнє покоління підсвідомо, а можливо й взагалі несвідомо, відчуває
на собі і своєму житті вплив цього плану. Я привожу цитату цього
плану повністю і хочу, щоб нинішня молодь вникла в її суть і зрозуміла всю
руйнівну дію цього плану:
«… посіявши в Росії хаос ( що і трапилось після розвалу СРСР) , ми
непомітно підмінимо їх цінності на фальшиві і заставимо їх в ці фальшиві цінності вірити. Із літератури
і мистецтва ми поступово витравимо їх соціальну сутність. Література, театри і
кіно – всі будуть змальовувати і прославляти низинні, негідні людські почуття.
Ми будемо всіляко підтримувати і підіймати так званих творців, які стануть
насаджувати і вдовбувати людську свідомість культ сексу, насилля, зраду і
запроданство – одним словом всіляку розпусту і аморальність. Чесність і
порядність будуть висміюватись і нікому не будуть потрібні. Хамство і
нахабство, брехня і обдурювання, п’янство і наркоманія , тваринний страх одного
перед іншим, безсоромність, зрада і ненависть – все це ми будемо спритно і
непомітно культивувати.
Тих же небагатьох, хто буде здогадуватись і розуміти що відбувається , ми поставимо в безпораднє
становище, перетворимо в посміховисько. Ми знайдемо спосіб їх оббрехати і
оголосити покидьками суспільства. Будемо виривати духовне коріння, споганювати,
вульгаризувати і знищувати основи народної моральності.
Ми
будемо розхитувати таким чином покоління за поколінням. Будемо братися за людей
з дитячих, юнацьких років- розкладати, розбещувати, розтлівати їх. Ми зробимо
із них циніків, пошляків і космополітів».
І за ці 20 років існування української держави програму винищення українського
народу фізично, матеріально, морально,
духовно, культурно, етнічно-національно – виконано. Всі ці роки Україною правлять в усіх сферах – виробничій,
фінансовій, культурній, торгівельній – чужинці , неетнічні українці і тому їм
ніскільки не жаль українського населення, українську молодь, українське
підростаюче покоління. Чи не ставили Ви собі питання, чому в Казахстані
правлять казахи, в Татарстані – татари, в Німеччині- німці, а в Україні – точно
не представники етнічної національності, невже українці розучились відповідати
за долю своєї країни і самостійно керувати своєю державою.
Такого сорому як нині, коли п’яні молоді матері вбивають своїх дітей,
викидають їх в сміттєві баки або в помийні ями, школярі в класах знімають
«груповуху» на мобілки, в 19 років школярі помирають від церозу печінки, визваного «надмірним вживанням» українська
нація раніше ніколи не бачила. Комусь в нашій державі напевно потрібно, щоб
населення країни спивалось, деградувало і випускало на світ розумово відсталих
дітей майже тваринного рівня.
Подивіться, що сьогодні твориться в країні. Демографічна катастрофа
очевидна. Українські люди вже давно вимирають. Більшість нинішніх дівчат нічим
не відрізняються від «продвинутих пацанів». Нарівні з ними курять, п’ють і «колються» наркотою. А хіба не є прямим
виконанням плану по дебілізації країни дії сьогоднішньої влади по закриттю
шкіл, профтехучилищ, університетів?
Відміною тестів влада всілякими способами намагається перекрити,
загальмувати рух молоді
до науки і освіти.
Погляньте, скільки протягом доби на всіх каналах телебачення
рекламується пиво і спиртні напої. Майже кожний фільм пропагує секс, «вільне»
кохання, навіть не хочеться таке красиве
українське слово паскудити і опошляти.
В
Україні понад мільйон наркоманів, майже 6 мільйонів алкоголіків, не останню
роль в духовному розтлінні молоді
займають легкі, важкі і синтетичні наркотики. Щороку в алкогольно-наркотичній
війні помирає майже 400 тисяч українців. Штучно створена епідемія духовного
СНІДу, який з екранів телевізорів знищує українців за чаркою, цигаркою, з
шприцем у руці. Сучасні діти, стверджують педагоги, втратили моральну чистоту,
якою у продовж віків вирізнялись
українці.
Якщо порівняти моральність стосунків між хлопцями та дівчатами нині і 40 років тому, то це просто катастрофа
нації. Коли під час другої світової
війни обстежували українських 16 - 20–ти річних дівчат перед відправленням
їх на примусові роботи до Німеччини, майже всі вони виявились незайманими. Чому
ж сьогодні телеканали заповнили порнофільми,
книжкові магазини заповнила «порнуха», чому українські дівчата виявились найкращим живим товаром для багатьох багатіїв як своїх так і
зарубіжних.
Нині кожні 5 хвилин гине українець від пияцтва та наркоманії, але
жодна політична сила не виявляє протесту
проти алкогольного і наркотичного геноциду в Україні. А хіба не винні батьки, які перед зачаттям
дитини, були напідпитку або ковтнули пляшечку пива. А це ж по висновках лікарів
руйнує гени, які відповідають за спадковість, що в свою чергу приводить до
формування неповноцінного а то і навіть
дебільного зародка.
Погляньте, як у парках і скверах, в багатьох громадських місцях на очах
у дорослих просто з пляшечки, з цигаркою
в зубах молодь «вгамовує» спрагу пивом, вином або більш міцними спиртними
напоями, а потім без докору совісті демонструють нам на тому ж місці свої тваринні
інстинкти, а спробуйте зробити їм зауваження … І в нашому місті є аналогічні
випадки – варто лише пройти і подивитись по нашому парку. Чи не пора місцевій владі прийняти якісь
міри,обговорити це питання в учбових закладах, педагогічних колективах, правоохоронних
структурах, в ЗМІ? І це незважаючи на
те, що у нас нібито діє Закон про
заборону розпиття спиртних напоїв в
громадських місцях. Отже , пропаганда «нешкідливого» пива – це свідома
діяльність по послідовному руйнуванню генофонду нації.
Чому ніхто не звертає уваги, що стали
народжуватись діти без кистей рук, з шестипалими кистями, а скільки дітей
народжується з розумовими відхиленнями,
зростає число матерів, що відмовляються від новонароджених немовлят.
Сьогодні у масову свідомість насаджується «культура вільного кохання»,
як ознака сучасного прогресивного способу життя. Однак, вчені довели, що мало
хто із дівчат і молодих жінок усвідомлює, що її діти обов’язково успадкують
риси (а не зовнішність) її першого
статевого партнера, навіть якщо народжуватиме вона дітей
зовсім від іншого чоловіка і значно пізніше. Не майбутній біологічний
батько, а саме чоловік, якого першим пізнала дівчина, закладає генофонд і стає
нібито генетичним батьком усього її наступного потомства.
Відомі багато прикладів, коли біла
пара, яка ніколи не мала статевих стосунків із чорношкірими людьми, раптом народжує чорношкіру дитину – це випливає
назовні давній гріх їх матерів. Тобто,
за гріхи матері розплачується білошкіра дочка, яка до цього на власні очі
навіть не бачила живого чорношкірого. Отже , для жінки та її майбутнього
потомства далеко не байдуже хто був її першим
статевим партнером.
Тепер уявіть собі, що «перший
молодець» - алкоголік, наркоман, психічно- хворий, злодій,
ґвалтівник, злочинець і колись, через
великий проміжок часу, нормальні і здорові батьки отримають давній «привіт» від
якогось фізично-морального виродка.
Масова дошлюбна розбещеність молоді , зневага дівчат до своєї
цнотливості – це глобальна трагедія нації, про це буде нагадування в сім’ї
протягом всього життя.
Сучасному українському суспільству підсовують нові методи знищення
: ранні сексуальні розваги,
гомосексуалізм, недоброякісні (через бідність) харчі, алкоголь, наркотики –
внаслідок чого щороку українців стає менше на півмільйона. Це інакше як
прихованим геноцидом не назвеш. Реклама такого прихованого геноциду на
телебаченні в руках власників каналів, неетнічних, так званих «українців»
робить свою чорну справу, а генетична стійкість наших людей не безмежна. Організація Об’єднаних Націй оголосила
Україну вимираючою країною. І це
відбувається на найкращих грунтах у світі, серед найсприятливішої для життя
природи.
Очевидно, що дії всієї
української влади на протязі 20-и років були спрямовані на власне збагачення і
винищення українського народу для вивільнення життєвого простору представникам
інших націй, як рабів так і плебеїв.
Коли подивитися
сьогодні на дії влади по відношенню до
українського народу, то складається враження, що влада сьогодні чітко
слідує «заповітам» колишнього держсекретаря США. З усіх сторін
ідуть атаки на все українське і в першу чергу на викорчовування духовного коріння етнічного
українця.
Під виглядом
оптимізації українська мова
витісняється з різних сфер життя. Регіоналка Олена Бондаренко подала в
Верховну Раду законопроект про відміну квот на українську продукцію в ефірному просторі, мотивуючи це тим, що народ і насамперед молодь, сама розбереться,
яку «духовну їжу» їй споживати. І Верховна Рада цей закон підтримала.Постійно витісняється
український продукт з культурної сфери життя українців. Державної програми
української мови не має, Верховна Рада протягом десятиліть ніяк не
зможе чи не хоче прийняти закон
про мову. Держава - це дух народу, а дух
народу – це мова і культура. На мовному
питанню у нашому суспільстві постійно підогрівається протистояння людей
одне одному, щоб відвернути нашу увагу від пограбування людей, як східних так і західних
регіонів, одними ж олігархами- експлуататорами.
Коли українофоба президентська влада назначила міністром освіти України, все студентство піднялось проти, однак наша, так звана еліта ректори
всіх вищих закладів промовчали, закрили
рота, побоялись Табачника, трясучись за свої
посади і крісла.
Журналіста, який засвітив і показав гаїшника, який назвав українську мову
телячою, влада через декілька днів арештувала його під приводом
непідкорення працівникам ГАІ.
Коли на весь світ показали як б’ють
опозицію в парламенті правоохоронна
система злодійкувато повідомила, що не знайшли
винуватця, а пан Литвин , як
найвищий керівник законодавчого
органу смиренно змовчав, щоб не дай Бог не лишитись хиткого крісла, з якого він постійно «захищає» народні інтереси. Коли європейські парламентарі
обурювались і сміялись з наших
кнопкодавів, пан Литвин винувато
підтримував ці дії , посилаючись на те, що в іншому разі Рада взагалі не зможе працювати. Тобто
безхребетність посадовців різних ланок влади
вводить беззаконня в закон і цим самим дає приклади нашій молоді в її
подальших діях, розбещуючи її, убиваючи в неї всі паростки етнічної культури і звичаїв українців.
Централізація управління освітянською галуззю, нищення університетської автономії, скорочення
державного замовлення на навчання,
збільшення плати за навчання у вищих учбових закладах, скорочення шкільних
дисциплін і введення в школах оплати за окремі шкільні дисципліни, поголовне
закриття шкіл, як на заході так і на сході, і в першу чергу шкіл з українською мовою навчання,
переписування шкільних підручників по історії, обмеження використання
української мови в освітній сфері, скасування обов’язкових іспитів з
української мови у вищих навчальних закладах, незадовільне забезпечення шкіл
українськими підручниками – все це робиться з єдиною метою- відсторонити молодь
від рідних українських коренів, оболванити молоде покоління, витравити в ньому
національну свідомість і національне коріння, посіяти в ньому зерна розпусти,
перекрити молоді доступ до освіти і науки. Для того, щоб стати мером або
губернатором в Україні абсолютно не потрібне знання української мови.
Коли Олександр Македонський зі
своїми подвижниками розглядали питання -
чому загарбники захопивши владу в першу чергу знищують культуру, духовні і історичні цінності, один
із співбесідників відповів: - «Дуже
просто: прекрасне служить опорою душі народу. Зламавши це прекрасне, розбивши,
розкидавши його, ми ламаємо підвалини,
які примушують людей битися і віддавати своє життя за вітчизну. На споганеному,
загаженому, витоптаному місці не виростає
любов до свого народу, до свого минулого, військової мужності і
громадянської доблесті. Забувши про своє
славне минуле, народ перетворюється в натовп обірванців, що прагнуть
лише набити своє власне черево».
Що
ж треба робити? Треба всім, хто бажає
собі і своїм близьким щастя , піднятися
з колін справжній еліті України – українським Гонтам, Довбушам, Кармелюкам,
Пугачовим і Разіним ( які історично доказані, що народились в Україні і були
українцями) і створити об’єднавчу конкуренцію сучасній неетнічній псевдоеліті, і озброїти народ такою прогресивною
ідеологією, яка б зробила громадян
здатними забезпечити права і свободи
людини і верховенство права в Україні, бо ніхто інший – ніякі
парламенти, Президенти, Уряди, суди не можуть це зробити без самих громадян. На
мій погляд, Новою Національною Ідеєю або
ідеологією, яка реально об’єднає український народ, може бути – антикорупційна
стратегія і наведення елементарного порядку в усіх сферах і областях діяльності
країни. Ніяка зміна Конституції нічого
позитивного для громадян не дасть.Кому потрібна Конституція, яку,насамперед,
влада ніколи не виконувала, не виконує, і не збирається виконувати? І хай влада
не сподівається , що вона руками
синів народу може приборкати гнів їхніх батьків- пам’ятаємо приклад
Киргизії, Лівії – армія і правоохоронні органи відмовилися виконувати злочинні
накази і дії- бомбити і
стріляти в своїх батьків і перейшла на
бік народу. Тільки платні найманці
підтримували злочинну владу і тому
напевно і в українському суспільстві
владою взятий курс на вимирання етносу.
Всі громадяни повинні засвоїти таку істину: щоб не робила влада, життя в Україні буде
таким як у Швеції, Німеччині чи
Японії лише тоді , коли українці
матимуть таку саму ідеологію, культуру
законів, виконання законів для всіх, як
у Швеції, Німеччині чи Японії. Лише тоді Конституція стане ефективним
інструментом забезпечення демократії в Україні, культури і рівня життя
українського народу.
Лише національно-патріотична українська влада здатна припинити духовне та фізичне
винищення українців в Україні, здатна
будувати Нову Країну, створити передумови повноцінного, заможного і щасливого
життя українців в українській національній Державі. Треба творити свою долю
власними руками. А найгірше, що може нам зараз завадити - це розчарування і байдужість.
Ми
з великими потугами будуємо демократичну
державу. «Демократія» перекладається як
влада народу, але наш пасивний народ потрібно навчити, як користуватись цією
владою, бо в нас демократія обмежується лише маленьким ящичком з прорізом
для вкидання бюлетенів і далі цього
ящичка ця демократія втрачає всякий сенс.
Оранжева революція в Україні показала,
що стремління до відродження громадянського суспільства у нації є. Але для
того, щоб його реалізувати, потрібно не просто один раз вийти на Майдан, а
контролювати владу щоденно і щогодинно, об’єднуючись у громадські організації,
незалежні від влади, з якомога більшою кількістю населення. Якщо нас буде
багато, тоді ми зможемо контролювати кожний крок влади.
Є дуже хороша фраза : «Візьмімось за руки друзі, щоб не пропасти
поодинці». Влада, незалежно яка –
оранжева, голуба, комуністична – всі вони
намагаються залишитись безкарними, всі вони бажають, щоб ми закривали
очі на їх злочини, щоб ми не помічали їхніх афер. Якщо ми цього не допустимо,
то у громадянського суспільства України є шанс на відродження, а разом з ним відродиться і країна. Справа
лише в нас самих.
Погляньте на дії народу Франції, коли влада оголосила про плани
підвищення пенсійного віку. Працівники всіх галузей промисловості: авіа і залізничного транспорту, державні службовці,
службовці освіти, комунальних господарств і навіть працівники поліції – всі
згуртовано і одночасно по всій країні оголосили загально-національний страйк,
все в країні завмерло і влада відступила.
У нас же ще немає таких
профспілок, (якщо ж вони колись і були, то невідомо де поділися), патріотично настроєних громадян і
інтелігенції, щоб будити народ, піднімати його на спротив.Нам підвищують вік виходу на
пенсію, ми тупо мовчимо. Ми лише
здатні теліпати язиками на всіляких шоу,
за 20 осточортілих українському народу років всі політичні телеекранні
фізіономії стали для народу
однакові: а, всі вони … , в кого не
ткни, все – одне…. При цьому на всіх цих
телешоу народ позбавили можливості навіть висловитись щодо дій влади.
У нас багата історія становлення
суспільства, ми маємо і гіркий і позитивний досвід в побудові
суспільства. Тому нам і лише нам контролювати цю владу, бо надіятись на неї
даремно. Ми переможемо лише разом. Так давайте ж разом, усім народом, відкинувши всі чвари і розбіжності, об’єднавши
свої зусилля, традиції і розум будувати наше щастя.
І взагалі нам пора пригадати урок Оранжевої революції – « Разом нас
багато, нас не подолати».
Світлана Гейко
м. Гадяч
|
