|
Свого часу в
газеті «Полтавська думка» була надрукована моя стаття « Чим годує нас «Гадячсир».
В ній йшла мова про те, що керівництво цього підприємства випускає згущене молоко , яке не містить
жодного відсотка молокопродуктів, а містить інші компоненти, підфарбовані
титановим білилом. І тоді на мою статтю
зі сторони місцевих властей не було помітно жодної реакції , хоча я
власноручно вручила її голові райдержадміністрації . Напевно ж
«Гадячсир» і по сьогоднішній час
продовжує випускати цю «їстивну» продукцію.
На цей раз на цьому ж
підприємстві в кінці серпня трапилась
більш неординарна, трагічна подія – загинула
людина.
Жителька с. Вельбівка, що знаходиться від цього підприємства на відстані майже 10 км. Горай
Надія Василівна , 47- ми
річна жінка з вищою освітою, не маючи
примінити свої знання по спеціальності через те, що в нашому місті не
залишилось жодного державного підприємства
і щоб якось дати можливість отримати
своїй доньці вищу освіту , змушена була піти працювати простою робітницею на це підприємство і при двозмінній роботі, навіть пізньої
пори пішки долати цю далеку відстань.
І ось саме ця жінка отримала на
цьому підприємстві тяжку смертельну
травму - при виконанні роботи вона
отримала 85 % опіків тіла гарячими вершками і через 8 днів померла.
Як виявилось пізніше і цього разу
ця подія не отримала ніякої реакції
ні в місцевій влади, ні в правоохоронних органах, ні тим більше в керівництві ТОВ «Техмолпром», де ця жінка працювала.
У жовтні, більше ніж через
місяць після цієї події, до мене звернувся чоловік
і дочка померлої. Вони
показали мені всі документи, які в них мались відносно цієї справи.
Цей трагічний випадок трапився 21
серпня цього року о сьомій годині ранку.
Коли Горай Н.В. спустилася в танк ( так
називається ємність для прийому
молокопродуктів), щоб помити
його, інший працівник
Капшук О.М. включив подачу гарячих вершків у цей танк, де знаходилась
Горай Н.В. і це спричинило цій жінці 85
% опіків тіла.
Зі слів чоловіка потерпілої -
Горай Володимира Васильовича
адміністрація підприємства після
похоронів його дружини на його
неодноразові звернення, спочатку обіцяла
допомогу, але на протязі всього цього часу
ніяких дій про надання його сім’ї допомоги не проводила і йому спочатку
навіть не видали на руки Акту про нещасний випадок на виробництві, а видали
Акт датований лише 19 вересня 2011 р. ,
тобто майже через місяць і цим же
числом йому видали Акт комісії по розслідуванню нещасного
випадку. Із цих документів вина
про нещасний випадок покладається
на саму Горай Н.В.
Тепер відносно даних по цій справі.
По словах
чоловіка померлої, його дружина
пропрацювала на цьому підприємстві 2 роки , з пояснення працівника
Капшук О. М. – «я працюю тут з 21 липня
2011 року , і спочатку дві
зміни працював по виготовленні ящиків для закидки сиру. Потім четверту зміну
не було ящиків , ми не виконували роботи в цеху, мені сказали, що я
вже буду працювати у зміні Горай Н. В.. На п’яту зміну я вже працював з Горай Н.В., вона мене
навчала або навчала майстер зміни Даниленко Ніна» Справжнє прізвище майстра - Данілова Н.В.
Згідно « Робочої інструкції № 02
маслороба 3 розряду» в кваліфікаційних вимогах сказано:
« пункт 6.2 Професійно – технічна освіта без вимог до
стажу роботи або підготовка безпосередньо на втробництві, підвищення
кваліфікації і стаж роботи за професією маслороба 2
розряду не менше одного року». ( Виділене
мною)
В Акті про нещасний випадок
відмічено, « Капшук О.М. та Горай Н.В. не виконали вимоги інструкції з охорони праці № 25, а
зокрема- на пусковому механізмі не вивісили попередвувальні плакати «не вмикати працюють люди. … Капшук О.М. та Горай Н.В. не перекрили подачу
вершків у танк № 3, а маслороб зміни
Данілова Н.В. не проконтролювала
підготовку до технологічного процесу. Під час миття танка Капшук
О.М. включив сепаратор і почав подавати гарячі вершки, якими і
було травмовано Горай Н.В. ( виділене
мною).
Це ж саме написано і в Акті комісії спеціального розслідування нещасного
випадку.
Однак, в Акті про нещасний випадок: Діагноз -
« Термічний опік кип’ятком і паром…» ( виділене
мною), а в Акті комісії по спеціальному розслідуванню нещасного
випадку «… Капшук О.М. включив сепаратор
і почав подавати гарячі вершки» (виділене мною).
Крім того, в акті комісії по спеціальному розслідуванні нещасного
випадку виявлено ряд порушень :
« - не розроблена інструкція вступного інструктажу;
- не видаються накази про допуск працівників до
стажування та самостіної роботи…»
Але ж Горай Н.В. виконувала весь комплекс робіт з Капшуком О.М. і коли
вона спускалася в танк, Капшук О.М. бачив це і
пішов саме до складання
трубопроводу подачі вершків і до пускового механізму подачі вершків і не тільки
не вивісив таблички, а навіть, по вказівці майстра Данілової Н.В. , яка також повинна була перевірити танк перед подачею гарячих вершків на предмет
відсутності людини в ньому, включив подачу гарячих вершків в танк. Отже, ні маслороб Капшук О.М. , ні майстер
Данілова Н.В. не перевірили відсутність людей в танку, внаслідок чого
Горай Н.В. отримала опікові травми не сумісні з життям.
У своєму поясненні Капшук О.М. пише , що
в той день весь технологічний процес
він виконував по безпосередній вказівці та безпосерньому спостереженню майстра Данілової
Н.В., яка при цьому
спостерігала
за правильністю його дій. Далі він пише : « … Даніленко Ніна сказала,
щоб я вмикав пастеризатор і пар… потім ми почули крик і стукіт у ємності для
змішування суміші… я бачив як Горай лазила мить ємність і за весь час, що я ходив, я думав, що вона вже звідти уже вилізла . …
Настільки тепер мені відомо, це сталося з того, що не був перекручений кран
який перекривав і відкривав лінію спредів. За
цей кран мені ніхто нічого не розповідав, за нього я нічого не знав. …Після того як приїхала начальник цеху
Вовченко В.Ф. … і запитала, чому даний кран не перекрили, то я сказав, що я взагалі за нього нічого не знав, а Даниленко Ніна сказала при мені «як я
могла про нього забути». (Виділене
мною).
Крім того, в своєму поясненні Капшук О.М пише: «Моя основна робота заключається в тому, щоб переключати крани … саме по кранам я умів
не всі перемикати, мене цьому лише навчали». (виділене мною)
Із цього пояснення видно, що адміністрація і майстер виробництва
поставили на технологічну лінію виготовлення масла людину, яка зовсім не знала
технологічного процесу, не освоїла його, була не підготовлена і зовсім не мала
стажу цієї роботи, а майстер Данілова Н.В. проявила кричущу недбалість,
внаслідок якої загинула людина.
Хоча в поясненні Капшук О.М. чітко написано, що він і майстер Данілова
Н.В. відповідають за перекриття кранів для подачі гарячих вершків, в акті про
нещасний випадок чомусь написано, що Капшук О.М. та Горай Н.В. не перекрили
подачу вершків, тобто додали до цієї дії перекриття кранів крім руки Капшук О.М. та Данілової Н.В. ще й руку Горай
Н.В.
Отже, 21.08.2011 р. Горай
отримала термічні опіки тіла і по словам
її чоловіка 4 дні знаходилась в реаніміаційному відділенні Гадяцької ЦРЛ і лише
після цього була перевезена в
Кременчуцьку ЦРЛ, де вона 29.08 і померла. В лікарському свідоцтві № 685 від 30.08.2011 р.про смерть Горай Н.В. лікар Кременчуцького міжрайонного
судово-медичного відділення бюро медичних експертиз зазначив : « Нещасний випадок пов’язаний з
дією гарячих напоїв, харчових продуктів, жирів, включаючи приготування їжі».
23 вересня 2011 р. Горай
В.В. написав заяву в прокуратуру Гадяцького
району з проханням відкрити кримінальну
справу по факту смерті його дружини, а слідчий прокуратури дав йому листа № 2313 датованого 01 вересня 2011 р. про те,
що після проведеної перевірки (невідомо
ким, коли і на підставі яких документів) відмовлено в порушенні кримінальної
справи за ознаками злочину. При цьому, документів про проведену перевірку на
руки Горай В.В. не дали і не ознайомили,
натомість в цьому листі № 2313 абзац 2
написано: « Прийняте рішення Ви можете оскаржити прокурору Гадяцького району в
порядку і в термін ст.99 -1 КПК України або до Гадяцького районного суду в
порядку і в термін, передбачений ст 236-1 КПК України». Але ж цього рішення
ніхто не бачив і не отримував, слідчий прокуратури Заєць В.В. це рішення нікому
не показував і на руки не давав. Тобто,
якщо колись Горай В.В. отримає від слідчого прокуратури Заєць В.В. це рішення,
то тільки лише тоді він зможе звертатись
або до прокурора , або до суду. А поки
що Горай В.В. змушений сидіти і чекати, поки працівники прокуратури
спроможуться дати йому це рішення.
Отже, складається враження, що і адміністрація підприємства і комісія по
розслідуванню нещасного випадку, і медичні заклади, і слідчий прокуратури
Гадяцького району та, напевно, і сама прокуратура невідомо чому зацікавлені в
приховуванні цього випадку, перекручуванню всіх наявних фактів з тим, щоб
лишити сім’ю Горай В.В. в виплаті в повній мірі матеріальних та моральних
збитків.
Є прохання до редакції газети «Полтавська думка» і особисто до Олександра Васильовича Кулика який
постійно веде журналіські розслідування
по резонансним справам і
допомагає людям добиватись справедливості в наших адміністративних , правоохоронних
та судових органах і в нашому випадку
проявив журналістську зацікавленість і допоміг цим знедоленим і
скривдженим людям.
Світлана Гейко
м. Гадяч
| 
