Купую молоко на базарі біля універмагу «Росія». Бабуся старанно пропонує взяти двохлітрову пляшку молока за 6 гривен. Погоджуюся. Кладу куплене до пакета. Назустріч іде працівниця комунгоспу, наштрикує сміття на палку. Її рука тягнеться до порожньої пластмасової пляшки, що лежить на узбіччі дороги. Бабуся з вигуками: «Не займай!» біжить до пляшки і швидко кладе її до своєї валізи. Я стою в роздумах : «Чи варто після цього пити куплене молоко?». Пляшки не заводського пакування більше не купуватиму.