Зранку прокинувся від того,  що хтось стріляє петардами. Йду у двір, а це сусідська дев’ятирічна дитина грається такими небезпечними іграшками. (До речі,  це почалося ще з вечора вчорашнього дня). Може хтось другий на це не звернув би уваги (моя хата скраю). Але ж я знаю цього хлопчину: чудова дитина, працьовита,  чесна. А в нього  ще й сестричка менша. Ось я бачу цю картину,  як Сергій   кидає велику петарду на свою сестричку Карину. Оце питання,  що могло б статися? ЦЕ ПРОСТО ЖАХ! Живемо наче в мирний час, а бачу,  як війна в сусідньому дворі коїться. От я запитую: «Де взяв?» Він: «Купив в магазині» Я думаю,  як таке може бути?  Хто буде за це відповідати? Отож,  не довго думаючи (навіть не поснідавши),  кажу йому: «Покажи,  де купив. Підемо,  зробимо КОНТРОЛЬНУ ЗАКУПКУ», він  погодився.

Підійшли ми до магазину, я йому даю одну гривню і кажу: «Купи мені  таку петарду,  яку ти сам собі купував». Він взяв гроші і пішов в магазин. Через п’ять хвилин виходить,  дає мені петарду і говорить: «На тримай. Цього разу мені тьотя продала, а перед цим дядя». Я петарду забрав (Потім зламав і викинув на смітник подалі від малечі). А йому пояснив,  що такого робити не можна, це дуже небезпечно. (особливо  в такому віці). Отож батьки дивіться, будь-ласка,  за своїми дітьми, бо поки  що є такі продавці!