Таке питання було поставлено  директору центрального ринку  Гадяча Василю Сухоребрику. – Ми робимо все, щоб виробнику було зручно торгувати в павільйоні, - каже Василь Григорович.  Ринковий збір  32 гривні 50 копійок. Його не піднімали вже протягом 4 років. До цієї суми включено 2 -50 ринкового збору, 1- 50 містового,  25 грн за розрубку м’яса ( з розрахунку 50 коп. за кіло), 1 грн. за фартух і нарукавники, 50 коп. - за зважування, 2 грн – прокат вагів. Постійні продавці заключають договір  оренди з базаром. Але навіть якщо і попередньо не запишеться виробник, ми обов’язково доставляємо столи, - запевняє він. Таким чином всі забезпечені однаковими умовами торгівлі. Першої неділі  одна людина записалася, а чогось не приїхала. -  Це день такий, що виробників немає, а перед святами вони є, - пояснює  директор ринку. Мабуть справа в тому, що у підприємців є своя клієнтура, їм легше продавати. Та й м'ясо  підприємець розрубає більш професійно. А селянин може й назад додому везти непродані 20 – 30 кілограмів поросяти.  О четвертій ранку відкривається лабораторія ветеринарно – санітарної експертизи.  М'ясо проходить експертизу. Потім надається торгове місце. Стоять колоди. На них можна рубати м'ясо самому, а можна запросити рубщика. До речі, рубщиком працює жінка. В павільйоні 30  торгівельних місць. Першої неділі були  заповнені 17, другої – вільних місць не було.  Наступної неділі двоє виробників торгували за спеціально доставленим столом поруч з входом до павільйону.  На столі розкладені апетитні порції м’яса, сала.  Селяни приїхали з Лютеньки. – Не хочу нічого казати, - відвертається жінка. Ціну трохи скидаємо, а все рівно боїмось, що не все продамо. Різали свиню самі, привезли своєю машиною, платили тільки за довідки. Першу довідку брали у сільського ветлікаря. Казав чоловік, що десь 22 гривни коштує,- бідкається жінка.  З квітня введені нові розцінки. За те, щоб поставили клеймо на говядині  потрібно заплатити 28 гривен, на свинині – 35,   за огляд тварини  потрібно додати ще 5 гривен. - А з травня  ввели «серги» на тварин, - додає інша жінка. Це ідентифікаційний семицифровий код тварини на пластиковій бирці, яку потрібно вставляти їй у вухо. Без нього не продати, ні ветлікаря викликати. - Ні, ми ще не вішали бирок, - каже жінка. Не знаю, скільки коштує, але ось завтра корову вести на щеплення, то й готуй 43 гривни. А молоко за гривну здаємо, - обурюється жінка і відходить до покупця. Жінки пропонують сало по 20 гривен за кіло, м'ясо від 60 до 30 гривен. Підприємці приймають у селян говядині  по 19 -20 гривен за кіло живої ваги.  Селяни кажуть, що до них черга, щоб здати вирощене.