З 2006 року розводить страусів Анатолій Койло   в селі Вельбівка Гадяцького району. Планував розводить для продажу молодняку і продавати до Росії. Але, за словами Анатолія Миколайовича,  українська  митниця їх не пропускає. В Україні їх продати важко.

   Чорних африканських страусів купив ще зовсім маленькими в Нечаївці на Черкащині.  

Розмістив  малечу  в спеціально побудованому загоні з міцного дерева висотою понад зріст людини.  Спеціально зробив  млин,  подрібнювач зерна. Це розміщено в окремому приміщенні. За три роки птиця виросла.

 Зараз з-за  паркану виглядають голови страусів. Двері огорожі виходять до сараїв. Господар запрошує познайомитьсь з птицею. Попереджує, щоб з сараю до загону не виходили, бо страуси агресивні, особливо зараз, коли шукають пару. Страуси сірого і чорного кольору  підходять до дверей, заглядають на нас. Ми з цікавістю дивимось на них. Птиці розставляють крила, показують голі боки. Демонструють міцні ноги з довгими кігтями.  Блискає фотоапарат, голови страусів тягнуться до сараю. – Вони дуже всім цікавляться, особливо тим, що блищить, каже Анатолій Миколайович. До мене якось міліція прийшла. - Дай сфотографувати. А у них на формі багато цікавого. Так ледь ноги унесли, не до фото було, - сміється господар. Я глядачів попереджую, щоб нічого блискучого не було, бо все хватають.

Страуси походжають біля дверей.  Господар виносить їм оберемок посіченої трави. Кидає на пісок.  Вони нахиляють голови їсти, а в той же час заглядають на нас. Підходить великий  самець з розкішним чорним пір’ям і проганяє стадо. Через кілька хвилин всі знову поруч з сараєм. - Зараз їх лишилось десяток.  6 самців і чотири самки. Це витривала птиця. Наші морозні зими для них не важкі. А на слизькому тримаються погано, можуть зламати ноги. За рік виростають до метра. Живуть до 80 років. Нестись починають у трирічному віці. У мене ще не несуться. На яйця тільки чекаю, - каже господар. Влітку  годує люцерною, меленим зерном. За день одна птиця з’їдає 2, 5 кг. Це до 75 кг за місяць. Вживають страуси траву,  овес, макуху, кальцій, сіль, ракушняк, цеглу.  Самка може знести від 40 до 120 яєць. Але висиджує їх самець протягом 44 днів,  - розповідає  птахівник і постійно оглядається. Я як льотчик, повинен бачити, що ззаду, бо можуть вдарити. - Батько сам определяється, скільки яєць в гнізді лишити. Звичайно це 10 – 12 штук.  Як з яйця вилупляться на їжаків схожі, по двору не доженеш. З малими мороки багато. У них становляться шлунки.

 Родина підтримує господаря, допомагає годувати. Взимку прийшлось зарізати кілька страусів, бо поламали ноги під час ожеледі. М'ясо пропонували в гадяцький ресторан. Ті взяти відмовили, бо немає постійного постачання.  - Страусятина дуже добра. На смак схоже з молодою телятиною, тільки дуже пісне. Котлети аж солодкі, - всміхається  господар. Серце як у свині, великі легені. Спереду у них ніби щит якійсь, за ним легені  і серце.

 На ногах самі  м’язи. Одного страуса били, то не змогли грудину пробити, тільки по боках нанесли рани.  Цю птицю вилікував, тепер колишній поранений  його б’є.

Страусів привчити до людини не можна. Господар до них підходить, але чатує, щоб  вчасно встигнути відбігти. Говорить, що в Асканії страус робочих побив, то одному руку зламав, а другий  в реанімації.