Два роки тому гадяцький геолог і природознавець Микола Таряник  знайшов гранітний камінь. Геолог привозив  каміння для обладнання альпійської  горки на своєму подвір’ї. На камені  було гарно видно вдавлений  слід людини. - Цьому пояснення немає, - каже Микола Федорович. Вдавити в граніт не можна, бо граніт –  це магматична порода, яка плавиться при 1000 градусах. Ніхто з людей не міг би стати на магму.  В камені немає тріщин. Микола Таряник розмістив 200 кілограмову знахідку у дворі між квітами.  - В темну ніч слід світиться блідим світлом, каже природолюб. Це  було видно з вулиці всім перехожим. Двір має невисоку огорожу з рідкого штакетнику.  Біля каменю потужне біополе. - Його можна відчути навіть руками, - каже геолог.

Нещодавно дружина господаря поїхала до родичів, він залишився вдома один. Була темна грозова ніч. Коли Таряник вранці вийшов на двір, то побачив, що камінь намагалися вкрасти. Собака чомусь не гавкав. Злодії дотягли камінь  до хвіртки, але далі не подужали. Каменюка була вся в багнюці, слизька, взятись ні за що. Тому не змогли  витягнути з двору. Микола Федорович  разом з друзями вимили знахідку і занесли  до хати. Поставили її в залі на дерев’яну підставку. Крім сліду на камені  Торяник  роздививсь дві «Ромашки». Більшу з них Микола Федорович  назвав «Соломонова печатка». Її гарно видно  здалека при штучному освітленні, або якщо  промінь сонця падає під деяким кутом. Торяник каже, що представляв  знахідку на конкурс «10 чудес України». Камінь ввійшов в першу сотню.